Це свято завше особливе. День, коли дзвоник дзеленчить винятково дзвінко та мелодійно, а обличчя вчителів, учнів, їх батьків випромінюють неприхований позитив, справді гарний та бажаний. І не тому, що напружені шкільні уроки, шумні, галасливі перерви та позакласні години залишились позаду.
Він — наче рубіж, з якого починається новий відлік іншого часу. Для кожного школяра — на щабель вищий, для випускників — той, за яким великий незвіданий шлях.
Пройдуть літа, будуть ще спроби і бажання навчатись і вчити, підкорювати дивовижний світ науки. Та завше всі стежини повертатимуть цих тринадцятьох хлопців та дівчат у рідну школу. Бо саме звідси, де черпали знання та наснагу, проліг їх шлях у доросле життя.
Щасливої дороги!
